KÓRNEL - З тобою

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Думкам стало тісно

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Живу ненавмисно

Думка про тебе м’яка, безпечна, повільна
Та лізе під шкіру, ламає собою стіни
То вправно рятує неначе хороші ліки,
То руки палким вогнем обпікає по лікоть.

А ніжність до тебе справжня і обережна,
Бо ти - мій компас крізь гори і узбережжя
Навіть коли сліпий кут, ти тут до останнього
І все, і цього цілком достатньо мені.

Чи я вірю в справжні дива?
Вірю, як в білий день
Бо росте в пустелі трава
Біля ніг, там де ти ідеш

Чи зіб’є дорога крива?
Ні, бо серце веде
Чи потрібні інші слова?