Ярослав Смаль - Я зрозумів

Ярослав Смаль - Я зрозумів

Тебе зустрів я випадково і був приречений на вік.
Хотів сказати : «Ах, моя вже!»,
Але боявсь, не скажеш: « Мій».
Заполонили карі очі – все світло серця назавжди,
Забрали все тепло і ласку , обійми ніжні ті твої.

Я зрозумів, я сам не свій
Моя душа в полоні.
В обіймах іншої душі і у чужій долоні.
Невже у мене хтось украв
Жагу вчорашнього кохання.
Вона одна, вона змогла
Забрати в мене сподівання.

Настала ніч, п`янка та ніч, де разом ми з тобою.
Пішов той обмін почуттів, що називається любовью.
Одне збагнути я не зміг, вчорашнього кохаю,
Заплутався у світі я, як вибратись не знаю.

Нажаль проходить вже той час
І розлучатися ой як важко.
Розходяться дороги наші, але скажіть ви: «Нащо?».
Хоча не бачитим тебе, але душа з тобою.
Навіщо серце без душі, що не найде покою.